All posts by admin

14 грудня відбулась експертна дискусія «Енергоефективність як національна ідея. Дискусійна платформа практиків», організована платформою Global 100% RE Ukraine, Українською асоціацією Енергосервісних компаній, GIZ Ukraine, агроіндустріальним холдингом МХП, на базі та за підтримки Бізнес-школи МІМ.Думками та досвідом обмінювались представники ЦОВВ, ОМС, міжнародних проектів та підприємств й представники профільних Асоціацій теплопостачальних підприємств, «Укрводоканалекологія» , зокрема «Асоціації управителів житла». В межах обговорення виступ мав Президент Асоціації Василь Ліман, який зазначив на важливості даного «енергоефективного марафону» та поділився з учасниками позицією управителів-практиків, щодо головного питання, а саме: «Чи готові управителі до впровадження масштабної комплексної енергетичної модернізації багатоквартирних будинків»? Відповідь беззаперечна – ТАК готові.«Ми довгі 7 років на усіх рівнях Державної влади доводили, що не має держава право розподіляти населення (платників податків) на організованих (де створено ОСББ) та не організованих (управління будинком забезпечує управитель). На жаль не були почуті представниками попередньої влади», – зазначив Ліман.Нарешті, задекларована Президентом держави програма масштабної енергомодернізації країни, надає надію вітчизняним управителям довести мешканцям багатоповерхівок свою спроможність у впровадженні енергоефективних заходів та реально вплинути на процес енергетичної модернізації житлового фонду, в не залежності від форми управління будинком. Довідково слід зазначити, що в країні налічується 180 тис. багатоквартирних будинків і практично в 50 % з них послуга з управління/утримання надається саме професійними управителями, дійсними та асоційованими учасниками Асоціації. Президент Асоціації також наголосив, що переважна більшість управителів, особливо великі управлінські компанії, мають потенціал технічних фахівців (інженерів) та досвідчений кадровий ресурс для комунікацій з населенням та впровадження проєктів з енергомодернізації.Це підтверджено тисячами реалізованих проєктів з енергоефективності в багатоповерхівках за цільовими міськими програмами співфінансування в різних містах та регіонах країни. Показовими є міста Запоріжжя, Миколаїв, Кривий Ріг, Дніпро, Краматорськ, Обухів та ряд інших. Вражають масштабністю та цільовим фінансуванням міські програми м. Київ, що поширюються на всі будинки незважаючи на форми управління та за рік фінансування в 500 млн. грн. перевершили фінансування реалізованих проектів ДУ «Фонд енергоефективності» країни. Василь Ліман також підкреслив, що розбиваючи скелю можливостей для управителів бути долученими до комплексної модернізації, фахові управителі наполегливо працювали з профільним Міністерством розвитку громад та територій України над змінами до чинного законодавства щодо створення сприятливих і зрозумілих умов управління будинком та реалізації задекларованої Програми масштабної модернізації житлового фонду, а саме:1. На фінальній стадії розробки знаходиться законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатокварнирними будинками», яким повинні спростити процедуру прийняття спільних рішень передбачаючи норму про 50+1% замість 2/3, площ співвласників. Також передбачені зміни щодо можливості електронного голосування та електронного підпису. Це нововведення, які передбачають супровідні зміни до ЗУ «Про державну реєстрацію» та ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Слід зауважити, що ініціативи, які сприятимуть ролі управителів у процесі термомодернізації закладені у проєкті нової редакції Житлового кодексу, котра напрацьовувалась профільним Міністерством спільно з представниками Асоціації управителів житла та представниками Ради голів ОСББ. Цей проєкт пройшов узгодження ЦОВВ, проте має ряд зауважень які потребують подальшого узгодження. Підсумовуючи результати дискусії, слід подякувати організаторам заходу за неймовірну атмосферу та конструктивні професійні дискусії, за фахову модерацію і професіоналізм пану Олексій Корчміт ! Беззаперечно масштабна енергетична модернізація країни повинна стати для кожного з нас національною ідеєю, що призведе до реальної енергетичної незалежності держави та стрімкого економічного розвитку!

Президент ГС «Асоціація управителів житла» Vasiliy Liman з робочим візитом відвідав м.Лозова (Харківська обл.). Метою зазначеного візиту було сприяння колегам, учасникам Асоціації, у вирішенні певних проблемних питань регіонального рівня, які впливають на подальший успішний розвиток сфери управління багатоквартирними будинками та стримують створення нових ОСББ, а також з метою детального ознайомлення з діяльністю сучасних професійних управителів та вивченням досвіду.

Першочергово проведена зустріч з Лозівським міським головою Сергієм Зеленським та представниками органу місцевого самоврядування. Під час конструктивного діалогу розглянуто ряд галузевих питань регіонального рівня та загальнодержавного, що потребують законодавчого врегулювання. Обговорено ряд ініціатив ГС «Асоціація управителів житла», які покладені до проекту нової редакції Житлового кодексу України, інших законопроектів. Приємно констатувати, що міський голова в постійному контакті як з місцевими управителями так і з представниками ОСББ, сприяє формуванню конкурентного середовища у сфері управління багатоквартирним житловим фондом, запровадженню місцевих цільових програми співфінансування заходів з енергетичної модернізації багатоповерхівок та підтримки ініціатив управителів та ОСББ.

Проведена зустріч з керівником місцевого комунального підприємства «ЖУК», надавачем послуги з управління/утримання житлового фонду та схвалено ряд питань щодо взаємодії і порозуміння з ОСББ міста.

Дякую Лозівському міському голові Сергію Зеленському, Сергію Костюку, керівнику Асоціації ОСББ «Лозівчани», колегам управителям за приділену увагу, цікаві конструктивні дискусії та гостинність!

Асоціація продовжує роботу з містами та готова до нових зустрічей.

За запрошенням колег-управителів відвідав м.Краматорськ (Донецька обл.), з метою детального ознайомлення з їх діяльністю, вивченням досвіду та посприяти у вирішенні певних питань регіонального рівня, які стримують розвиток сфери управління багатоквартирними будинками. В черговий раз переконався, що практично у кожного управителя є успішні та цікаві кейси щодо реалізованих заходів з відновлення житлового фонду, впровадження енергоефективних заходів в будинках, запровадження іноваційних рішень щодо побудинкового обліку надходжень та витрат, а також застосування комунікаційних платформ із співвласниками будинків та інше. З метою обговорення питань поточної діяльності управителів та перспектив подальшої співпраці з органами місцевого самоврядування, проведено робочу зустріч з Краматорським міським головою Олександром Гончаренко. В дружньому і відкритому діалозі знайдено ряд конструктивних рішень та отримав підтримку міського голови, щодо ініціатив ГС «Асоціація управителів житла», які покладені до проекту нової редакції Житлового кодексу України, інших законопроектів, які перебувають на обговоренні професійної спільноти, або ж подані на розгляд до Верховної ради України. Приємно констатувати, що очільник міста глибоко володіє ситуацією в процесах формування конкурентного середовища сфери управління багатоквартирним житловим фондом, ініціює та запроваджує місцеві цільові програми співфінансування заходів щодо енергетичної модернізації багатоповерхівок, благоустрою мікрорайонів та підтримки ініціатив громад, управителів та ОСББ. Підсумовуючи вищезазначене, вкотре звертаюсь з проханням до колег- управителів багатоквартирними будинками з різних куточків країни, ділитись своїми досягненнями, історіями успіху та цікавим досвідом і практикою. В першу чергу це нагода отримати гідну оцінку від співвласників будинків в яких реалізовані ваші проекти, отримаєте можливість масштабування бізнесу та підвищите рівень довіри до інституту управителя, піднімете імідж сучасного професійного управителя та престиж професії в цілому. Дякую колегам, міському голові чудового міста Краматорськ за приділену увагу, конструктивний діалог та гостинність!

23-25 вересня за запрошенням керівництва Союзу управляючих нерухомістю Німеччини, як член Правління Міжнародної асоціації менеджерів нерухомістю (МАМН) та Президент ГС «Асоціація управителів житла», прийняв участь у 29-й Конференції управляючих нерухомістю Німеччини, яка відбулася у Берліні. Захід року зібрав близько 800 учасників Союзу німецьких управляючих, представників федеральних земель, для обговорення сучасного стану галузі та перспектив розвитку ринку управління житловою нерухомістю. Слід зазначити, що сфера управління нерухомістю Німеччини є пріоритетною, прибутковою і престижною та займає надзвичайно важливе місце в економічному розвитку держави. Учасниками Конференції розглянуто ряд актуальних питань, а саме: – впровадження процесів діджиталізації галузі, особливо у розрізі прийняття спільних рішень співвласниками багатоповерхівок та що взагалі можливо перевести в онлайн площину; – підвищення якості наданих послуг та розширення спектру послуг; – щодо дій та ризиків діяльності управляючих під час пандемії та природних катаклізмів, з якими доводиться зустрічатись в нашій діяльності; – щодо прав і обов’язків орендарів житла та повноваження адміністратора щодо прийняття рішень після набрання чинності змін в законодавстві; – страхування спільного майна та страхування відповідальності управляючих; – спрощення системи сертифікації управляючих та ряд інших питань. Надзвичайно складно порівнювати проблематику німецьких управляючих з реаліями українських колег, оскільки ми живемо і працюємо в інших системах і в іншому вимірі та все ж як виявилось достатньо споріднених питань, на які необхідно шукати відповіді та використовувати досвід колег інших країн. В цілому вражаюча атмосфера, неймовірна працездатність і зосередженість учасників, захоплюючі виступи Президента VDIV та спікерів. Маю великі сподівання, що в найближчій перспективі в нашій країні ми також зможемо об’єднати зусилля управителів житловою нерухомістю в єдиний, могутній і професійний союз, який стане впливовим рушієм процесів з розвитку професійного управління житловою нерухомістю.

Асоціацією управителів житла спільно з Інститутом муніципального менеджменту за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України та Міжнародної асоціації менеджерів нерухомістю (МАМН) проведено Всеукраїнську практичну дискусію на тему: «Впровадження законодавчих змін у сфері управління багатоквартирними будинками та створення умов і правил професійного управління житловим фондом України». Зазначений захід відбувся 02-03 вересня 2021 року в м. Одеса та зібрав близько сотні учасників, серед яких представники Міністерства розвитку громад та територій України, експерти Офісу підтримки реформ зазначеного Міністерства, органів місцевого самоврядування, міжнародні партнери, управителі багатоквартирними будинками, керівники підприємств і компаній різних форм власності, ФОП – управителі, голови правлінь Асоціацій ОСББ та ОСББ і експерти сфери управління житловим фондом. Своїм виступом Василь Ліман, Президент ГС «Асоціація управителів житла» акцентував увагу учасників на важливості місії зазначеного заходу, метою якого передбачено залучення широкого кола представників органів влади та фахівців сфери управління до спільного напрацювання законодавчих та підзаконних актів, спрямованих на вдосконалення сфери управління багатоквартирними будинками, а саме:- нової редакції Житлового кодексу України, особливо в частині змін щодо удосконалення системи управління багатоквартирними будинками;- про особливості взаємовідносин управителя та власників житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку з надавачами комунальних послуг в процесі практичної реалізації ЗУ від 03.12.2020 р. № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг»;- обговорення ролі муніципалітетів з професіоналізації ринку управління багатоквартирними будинками; – вивчення сучасних моделей управління житловим фондом із застосуванням європейського досвіду; – ролі та участі управителів і співвласників багатоповерхівок у процесах запровадження заходів з енергетичної термомодернізації в багатоквартирних будинках, за рахунок впровадження державних та цільових місцевих програм за умов співфінансування; – формування прозорого алгоритму взаємовідносин між споживачами, управителями та виконавцями комунальних послуг;- щодо професійної атестації управителів за фахом «менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)» та відповідальність за порушення даної норми Закону..Виступ Світлани Старцевої, заступника директора Департаменту житлової політики та благоустрою Міністерства розвитку громад та тариторій України акцентував увагу всіх присутніх на змінах та нововеденнях, які передбачені новою редакцією Житлового кодексу України. З надією на подальше практичне впровадження управителі сприйняли проекти державних програм, за умов співфінансування коштами місцевих бюджетів і відповідно співвласниками, з термомодернізації всього житлового фонду та заміни ліфтового обладнання в багатоквартирних будинках, не залежно від форми управління, за участі управителів. В продовження теми законодавчих змін, виступила Наталія Кравченко, заступник директора Департаменту економіки систем життєзабезпечення, начальник відділу тарифної політики Міністерства розвитку громад та територій України, яка висвітлила особливості взаємовідносин управителя та співвласників багатоквартирного будинку з надавачами комунальних послуг в процесі практичної реалізації ЗУ №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово – комунальних послуг», передбачені редакціями нових публічних індивідуальних договорів та правилами з надання зазначених послуг. Передбачувані зміни націлені внести позитивні зміни щодо договірних взаємовідносин і спростити систему прийняття спільних рішень у багатоквартирних будинках.Своїми зауваженнями і напрацюваннями щодо обговорюваних редакцій поділилися колеги, представники Офісу підтримки реформ Міністерства розвитку громад та територій України Адрій Саук, старший експерт та Тарас Боргун, правовий експерт Офісу.З презентацією на тему: «Запровадження контролю за процесом професіоналізації менеджерів (управителів) багатоквартирних будинків» виступив генеральний директор ТОВ «Інститут муніципального менеджменту» Костянтин Ошийко. Доповідач в своєму виступі розповів присутнім про результати проведення професійної атестації та існуючі проблеми в цій сфері сьогодні, а також закцентував увагу присутніх на змінах, які передбачені в проекті Житлового Кодексу України. Учасники заходу з захопленням сприйняли цікаві презентації та виступи виконавчого директора Міжнародної асоціації менеджменту нерухомості Геннадія Кальонова, щодо успішних моделей професійного управління нерухомим майном та особливостей діяльності управителів в кризових ситуаціях.Цікавим та корисним став виступ Сергія Кондратюка, заступника Житомирського міського голови, який довгі роки стоїть на захисті голів правління ОСББ та управителів міста перед операторами газорозподільчих мереж, щодо примусового укладання договорів на технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж. Висловив певні застереження і надав пропозиції, щодо проектів НПА, якими будуть врегульовані питання оформлення державним актом земельних ділянок прибудинкових територій.Від партнера Асоціації, представника компанії «etg.ua» – незалежний провайдер енергії з цікавим виступом та презентацією пілотного проєкту взаємодії компанії з управлінською компанією на ринку газу відзначився Віталій Рафті, керівник напрямку з розвитку агентських та партнерських програм.Другий день «Літньої академії управителів БКБ» розпочали успішні управительки і одночасно голови правлінь ОСББ Ганна Прокіпець (м.Дніпро) та Мар’яна Губицька (м.Трускавець) з обміну досвідом та кращими практиками і алгоритмами взаємодії професійних управителів з співвласниками багатоквартирних будинків. Озвучені історії успіхів та нестандартні шляхи вирішення кризових ситуацій. Вперше на заходах розглянули цікавий блок «Емоційний інтелект та управління змінами» від надзвичайно цікавого спікера Світлани Гніденко, директора департаменту персоналу (TSD,HRD) УК «КОІН» м.Одеса та в черговий раз переконалися у важливості емоційної складової для професійного менеджера– управителя. Учасники заходу, під час професійних дискусій, визначили низку загальнодержавних проблемних питань, що виникають в практичній діяльності управителів та внесли ряд пропозицій щодо пошуку шляхів їх вирішення.В заключному слові, президент ГС «Асоціація управителів житла» Василь Ліман, подякував усім учасникам заходу за участь, плідну конструктивну дискусію та небайдужість до змін, що відбуваються у житлово-комунальному секторі країни. Побажав нових професійних звершень та стабільного здоров’я учасникам та їх колективам.Церемонія закриття завершилася врученням Сертифікатів учасникам «Літньої академії».

Верховна Рада України у другому читанні прийняла законопроєкт № 3508-д «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу». Документ підтримали 303 народних депутати.

«Цей закон є життєво необхідним для підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення, діяльність яких наразі повністю зарегульована. Особливої гостроти це питання набуває у світлі підготовки до майбутнього опалювального сезону. Адже без врегулювання заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» теплокомуненерго не зможуть стати повноцінними учасниками ринку природного газу та виконувати  умови ринкових договорів», –  наголосила заступниця Міністра розвитку громад та територій Наталія Хоцянівська.

Зазначимо, законопроєктом вноситься низка змін до Законів України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» та «Про виконавче провадження».

Зокрема, зміни передбачають:

• перенесення розрахункової дати врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії з 1 липня 2016 року на 1 червня 2021 року;
• надання можливості підприємствам теплоенергетики реструктуризувати борг за розподіл та транспортування природного газу з наступним списанням нарахованих на неї пені/штрафних санкцій (і знизити у такий спосіб фінансове навантаження на підприємства);
• верифікацію та урегулювання за рахунок коштів Державного бюджету заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що утворилась як до, так і після 1 січня 2016 року;
• уточнення процедури реструктуризації боргів суб’єктів господарювання, які розташовані на території Донецької та Луганської областей;
• зупинення виконавчих проваджень та заходів з примусового виконання рішень в частині стягнення заборгованості за постачання енергоносіїв, а також розподіл природного газу, зокрема за договорами з НАК «Нафтогаз України» та операторами газорозподільчих мереж.

Упродовж трьох місяців Уряд має привести у відповідність до цього законопроєкту свої підзаконні акти.

«Зміни, які передбачені законопроєктом – це інструмент, який допоможе вирішити багато проблемних питань та зменшити обсяг кредиторської заборгованості підприємств», – зазначила Наталія Хоцянівська.

Нагадаємо, 15 червня Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 3508-д «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» за основу зі скороченням строків підготовки до другого читання. Документ підтримали 301 народний депутат.

Проєкт наказу Міністерства розвитку громад та територій «Про затвердження Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності та форми енергетичного сертифіката» внесе основні зміни в порядок енергетичної сертифікації будівель. 

Зокрема, проєкт наказу передбачає: 

– зміну форми енергетичного сертифікату.  Пропонується привести нормативно-правовий акт у відповідність до Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва.

– можливість створювати енергетичний сертифікат в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. 

Аби долучитися до громадських обговорень, надсилайте свої зауваження та пропозиції електронною поштою на адресу obidnykao@minregion.gov.ua  до 21 липня 2021 року включно.  Детальніше про проєкт за посиланням https://bit.ly/3AMrnV1 . 

Нагадаємо, раніше Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов повідомив про підписання угоди з Данією щодо підтримки України у сфері модернізації систем теплопостачання.

Проєкт Закону №3613 «Про внесення змін до деяких Законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати за житлово-комунальні послуги» допоможе розв’язати проблеми погашення заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги (ЖКП). На цьому наголосила заступниця Міністра розвитку громад та територій Наталія Хоцянівська під час робочої наради з представниками Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, підприємств тепло-, водопостачання, Центру комунального сервісу та громадської спілки «Асоціація управителів житла».

«Для погашення заборгованості населення за житлово-комунальні послуги необхідно запровадити дієві практичні механізми. Тому одним із механізмів, що передбачає законопроєкт, є реструктуризація заборгованості на термін до 60 місяців. При цьому передбачається максимально персоніфікований підхід – залежно від суми боргу та рівня доходів громадян. Так, загальна сума поточних платежів та платежів на погашення реструктуризованої заборгованості не повинна перевищувати 25% доходів, що визначаються при нарахуванні субсидій для громадян, що працюють, і 20% – для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги. Це практична допомога для населення у питаннях погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги», – зазначила Наталія Хоцянівська.

Відтак, громадянам необхідно буде укласти договори з підприємствами-надавачами ЖКП про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги. Якщо у людини недостатньо доходів для погашення реструктуризованої заборгованості, термін дії договору може бути продовженим (до повного її погашення). При цьому споживачі мають право  отримувати субсидії на оплату житлово-комунальних послуг для оплати поточних платежів відповідно до чинного порядку.

Кабінет Міністрів України схвалив розроблений Мінрегіоном законопроєкт «Про Загальнодержавну цільову соціальну програму «Питна вода України» на 2022-2026 роки. Про це повідомив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

«Уряд створює можливості для покращення якості питної води. Зокрема, щойно на засіданні Кабміну було ухвалено законопроєкт про забезпечення відповідних умов. Адже проблема існує і давно — в аварійному стані перебувають 35% водопровідних мереж та 38% мереж водовідведення України, відтак якість води викликає питання. Водночас у деяких областях досі спостерігається подача води за графіком чи використання привізної. Тож належне фінансування заходів із забезпечення населення якісною питною водою, а це, зокрема, фінансування будівництва, реконструкції, капітального ремонту водопровідних мереж, очисних споруд, мереж водовідведення тощо, – це надважливе завдання держави. І ми розраховуємо на підтримку народних депутатів у цьому питанні», – наголосив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

Згідно із законопроєктом, на заходи із забезпечення населення питною водою у 2022-2026 роках планується фінансування близько 28,5 млрд гривень. З них понад 16 млрд – кошти державного бюджету, ще 11 млрд грн – з інших джерел. У 2022 році йдеться про фінансування у розмірі понад 3 млрд гривень на вказані цілі.

«Розроблений Мінрегіоном за активної участі Асоціації міст України законопроєкт, який був сьогодні схвалений Урядом, дасть громадам додатковий і ефективний інструмент для забезпечення споживачів якісною питною водою», – зазначив виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан.

Після схвалення Урядом законопроєкт буде передано на розгляд відповідного Комітету Верховної Ради України.

Нагадаємо, раніше Кабінет Міністрів України затвердив розроблену Мінрегіоном Концепцію Загальнодержавної цільової соціальної програми «Питна вода України» на 2022-2026 роки.

Розроблений Мінрегіоном законопроєкт «Про внесення змін до Закону «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» направлений на розгляд Кабінету Міністрів України. Про це повідомила заступниця Міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська.

«Питання застарілого житлового фонду тривалий час залишається проблемним для всіх українських міст. Водночас чинний закон про реконструкцію застарілого житлового фонду потребує суттєвого перегляду. Мінрегіон розробив законопроєкт, який змінює підходи до вирішення цього питання, що дозволить органам місцевого самоврядування розпочати комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду»,  – зазначила Наталія Козловська.

Відповідний законопроєкт пройшов громадські обговорення. А також погоджений з усіма зацікавленими центральними органами виконавчої влади.

Змінами передбачається, що:

• органи місцевого самоврядування мають провести інвентаризацію наявного застарілого житлового фонду, результати якої стануть основою для розробки програм та проєктів комплексної реконструкції кварталів;
• рішення про участь багатоквартирного будинку в межах кварталу в проєкті реконструкції прийматиметься за результатами загальних зборів власників нерухомого майна, і у разі надання згоди 75% власників може бути вирішено позитивно;
• реконструкції підлягатимуть будівлі і споруди, а також об’єкти соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури;
• врегульовується питання фінансового характеру у взаємовідносинах між містом, інвестором-забудовником і власником житла;
• органи державної влади та місцевого самоврядування або інвестор-забудовник  формуватимуть маневрений житловий фонд – будинки для тимчасового переселення мешканців кварталів, що реконструюються;

Законопроєкт передбачає можливість фінансування реконструкції кварталів застарілого житлового фонду за кошти державного та місцевих бюджетів, інвесторів-забудовників, підприємств та організацій, на балансі яких знаходяться об’єкти нерухомого майна, а також з інших джерел.

Довідково.

Квартал застарілого житлового фонду – це територія щільної забудови в межах якої здійснюється заміна, реконструкція застарілого житлового фонду та такого, що прирівнюється до застарілого.

Що потрібно знати про технічне обслуговування газових мереж у багатоквартирному будинку?

36 квартир житлового будинку у Кривому Розі уже другий місяць поспіль залишаються без газу. На це скаржаться мешканці будинку, яким блакитне паливо відключила аварійна бригада для ліквідації аварійної ситуації.

У клієнтському центрі “104” повідомляють, що для перепідключення потрібно заповнити список незрозумілих документів, а за саму ліквідацію потрібно платити гроші.

Мешканці наполягають на тому, що платять за розподіл газу, і значить ні за що більше платити не повинні. 

Чим закінчилась ця історія – невідомо. Але таких випадків по всій країні назбирається чимало. 

В Україні ще з 2015 року існувала проблема технічного обслуговування газових мереж у більшості багатоквартирних будинків. 

Справа в тому, що шість років тому енергетичний регулятор (НКРЕКП), виключив вартість проведення технічного обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж з тарифу на газопостачання. 

З того часу проблема була повністю перекладена на плечі мешканців.

Газорозподільні підприємства, не маючи чітких приписів законодавства, просто відмовлялися проводити відповідні роботи або ж бралися за них лише за умови підписання договорів на непідйомних умовах, змушуючи голову правління ОСББ, керуючого будинком чи просто “уповноважену особу” взяти на себе неправомірні функції.

Які зміни потрібні на ринку, щоб продавати газ дешевше

Незважаючи на те, що чинний з 2017 року Закон України “Про житлово-комунальні послуги” чітко визначає, що технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж за умови, якщо співвласники не визначили іншу організацію та не уклали з нею відповідного договору, здійснює оператор ГРМ, НКРЕКП не розробила відповідної підзаконної бази, яка би дозволяла облгазам збирати кошти із споживачів за обслуговування внутрішньобуиднкових мереж.

Здавалося би, проблему остаточно мав розв’язати новий закон під номером 2458 (закон 1060). Нещодавно він був підписаний президентом України. Таким чином, історії, подібні тій, яку розповів Андрій, мають отримати логічне завершення.

Нижче детальніше розглянемо зміни, запроваджені законом.

З’явиться форма типового договору і методологія розрахунків вартості

Відтепер типовий договір на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових багатоквартирних будинків, а також методологію розрахунку вартості виконання таких робіт та послуг встановлюватиме Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. 

Щороку НКРЕКП, відповідно до затвердженої методології, встановлює для операторів газорозподільних систем граничні рівні вартості вказаних робіт.

Оператор ГРС, у свою чергу, у місячний строк з дати затвердження типового договору та граничних розрахунків зобов’язаний розмістити на своєму офіційному веб-сайті примірник публічного договору та інформацію про кошторисну вартість технічного обслуговування.

Оператор газорозподільної системи не має права вимагати укладання договору на умовах, що не відповідають умовам типового договору

Інформація про кошторисну вартість подається у двох формах:

– оплата вартості технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання єдиним платежем управителем або іншою особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені усіх співвласників багатоквартирного будинку та за їхній рахунок;

– оплата вартості технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання окремими платежами кожним співвласником багатоквартирного будинку за індивідуальними квитанціями.

Оплата вартості єдиним платежем застосовується у разі, якщо об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, управитель або інша уповноважена співвласниками особа самостійно звернулися до оператора ГРС та уклали з ним типовий договір відповідно до вимог НКРЕКП. 

Якщо такого договору укладено не було, вважається, що співвласники багатоквартирного будинку приєдналися до договору на технічне обслуговування з оператором газорозподільної системи, на території ліцензійної діяльності якого розташований їхній будинок. 

У такому випадку оператор розподіляє кошторисну вартість технічного обслуговування між співвласниками багатоквартирного будинку пропорційно до кількості укладених договорів із споживачами послуг з розподілу природного газу та надає індивідуальні квитанції споживачам у цьому будинку для оплати послуг з технічного обслуговування.

Обслуговувати мережі може не лише оператор ГРС

Однак до таких робіт допускається лише той суб’єкт господарювання, який має дозвіл на проведення відповідних робіт.

У разі укладення договору на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирного будинку з іншим суб’єктом господарювання, ніж оператор ГРС, сторони визначають істотні умови договору на підставі вільного волевиявлення з урахуванням вимог Господарського та Цивільного кодексів України. 

Протягом 15 днів з дати укладення такого договору необхідно повідомити про це оператора ГРС.

Представник оператора ГРС або іншого суб’єкта господарювання, з яким укладено договір, має право доступу до приміщень будинку для здійснення технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання такого будинку. 

Власник (співвласник) зобов’язаний надати доступ до приміщень будинку. Законодавством встановлюється порядок надання такого доступу та відповідальність власника (співвласників) багатоквартирного будинку за його ненадання.

Законом визначається, що оператор газорозподільної системи, що надає в цьому будинку послугу з розподілу природного газу, не має права відмовити в укладенні договору. 

Разом з тим, оператор газорозподільної системи може в односторонньому порядку розірвати договір, якщо за ним є суттєва заборгованість.

Закон визначає відповідальність співвласників, обслуговуючої компанії та Міненерго

Технічне обслуговування систем газопостачання здійснюється за рахунок співвласників багатоквартирного будинку. Також їхнім коштом здійснюється поточний і капітальний ремонт внутрішньобудинкових систем газопостачання – відповідно до наданого оператором ГРС чи іншим суб’єктом господарювання кошторису. 

Управитель, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або уповноважена співвласниками особа може звернутися до оператора газорозподільної системи із запитом про отримання копії технічної документації на внутрішньобудинкову систему газопостачання у багатоквартирному будинку. 

Документація має бути надана протягом 30 днів з моменту надходження запиту. Запитувач самостійно відшкодовує витрати на копіювання та друк.

За технічне обслуговування та безпечну експлуатацію внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирного будинку несе відповідальність оператор газорозподільної системи або інший суб’єкт господарювання, з яким укладено договір. На оператора ГРС також покладається локалізація і ліквідація аварійних ситуацій. 

Порядок технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирному будинку та види робіт, які є обов’язковими під час технічного обслуговування, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі. В Україні таким органом є Міністерство енергетики.

Повертаючись до історії з Кривого Рогу, додамо, що Міністерство енергетики після прийняття закону до 1 липня 2021 року повинно розробити порядок технічного обслуговуванн газових мереж. 

Чи повинні мешканці будинку чекати ще місяць-два-три на газ? Ні. Адже закон чітко визначає, що доки не затверджено типового договору, технічне обслуговування повинно здійснюватися у порядку, який існував до прийняття закону 1060, тобто, оператором ГРМ, якщо співвласники не обрали іншу організацію і не уклали з нею відповідного договору.

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
Опубліковано 09 червня 2021, о 11:47.

На засіданні Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг народні депутати розглянули проект Закону «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №3508-д.

Законопроект розроблено на основі законопроектів про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, №3508 та альтернативному, №3508-1.

«Розроблений законопроект передбачає врегулювання та реструктуризацію заборгованості за природний газ і послуги з його транспортування підприємствам теплокомуненерго, а також врегулювання боргів облгазів і облгаззбутів, а також реструктуризації боргів водоканалів», – зазначив Голова Комітету Андрій Герус, представляючи законопроект.

Проектом пропонується встановити порядок участі суб’єктів ринку природного газу у процедурі врегулювання заборгованості за природний газ та послуги його транспортування, а також на законодавчому рівні закріпити шляхи та механізми урегулювання такої заборгованості: шляхом проведення взаєморозрахунків із залученням коштів державного бюджету; шляхом реструктуризації залишку непогашеної заборгованості на визначених законом умовах; шляхом списання пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих на заборгованість, що підлягає урегулюванню на умовах визначених законом, за умови погашення тіла боргу.

За результатами розгляду Комітет ухвалив рішення зареєструвати законопроект як доопрацьований, включити його до порядку денного сесії та рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект №3508-д за основу і в цілому.

Також на засіданні народні депутати обговорили законопроект про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про видобування і переробку уранових руд» щодо державної підтримки ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», №5201.

Представляючи законопроект, один із його авторів, народний депутат Михайло Волинець зазначив: «Це державне підприємство, де працює понад 5 тисяч людей, стратегічний об’єкт і відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки. Але ситуація на підприємстві складна: у минулому році шахтарі почали проводити акції протесту через заборгованість із заробітної плати, ЄСВ, сплати податків тощо», – зазначив Михайло Волинець.

Він повідомив, що законопроектом передбачено надати доручення Кабінету Міністрів у місячний термін підготувати пропозиції щодо виділення підприємству 2 млрд 205 млн грн у цьому році.

За результатами обговорення, члени Комітету підтримали законопроект і рекомендували включити його до порядку денного сесії Верховної Ради.

Також народні депутати підтримали та рекомендували включити до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради законопроект про внесення змін до Закону України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу» щодо розвитку високоефективної когенерації, №4527. Законопроектом передбачено віднести до принципів державної політики у сфері використання когенераційних установок, сприяти перебудові діючих теплогенеруючих об’єктів у високоефективні установки комбінованого виробництва електричної та теплової енергії та економічно стимулювати використання високоефективних когенераційних установок на підприємствах незалежно від форми власності та галузевої належності.

Енергоефективність – це один із важливих параметрів регіонального розвитку на найближчі роки. Про це заявив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов під час виступу на Конгресі місцевих і регіональних влад під головуванням Президента України. Очільник Мінрегіону зазначив, що для зменшення споживання природного газу важливо втілювати програми енергозбереження, термомодернізації у містах і громадах, а також збільшувати частку альтернативних джерел енергії.

«Аби зима не прийшла, як то кажуть, «раптово», вже зараз необхідно розпочинати підготовку до неї. Вчора Урядом було створено відповідну міжвідомчу робочу групу для координації спільних заходів. Прошу мерів долучатися до цієї роботи. Водночас, зазначу, що минулий опалювальний сезон був найбільш стабільним за всі роки незалежності, незважаючи на ті виклики, що постали перед нами через збільшення вартості газу. Але ми знайшли рішення, зокрема, уклали Меморандум, який сприяв сталому функціонуванню підприємств», – зауважив  Олексій Чернишов.

Окрім того, спільно з НАК «Нафтогаз України» відпрацьовано довгостроковий контракт на постачання природного газу (2021-2024), який передбачає фіксовану ціну на газ, що використовується для виробництва теплової енергії та надання комунальних послуг населенню.

Міністр відзначив, що для житлових будівель інструментом державної підтримки з впровадження енергоефективних проєктів є Фонд енергоефективності. Отже, найбільша активність ОСББ спостерігається саме в тих громадах, які прийняли місцеві програми підтримки та долучились до співпраці із Фондом енергоефективності, зокрема – це Луцьк, Львів, Черкаси, Миколаїв.

«Наразі у Мінрегіоні готується також проєкт «Енергоефективність громадських будівель в Україні», який буде реалізовано за рахунок кредитної допомоги Європейського інвестиційного банку. Йдеться про масштабну допомогу малим та середнім містам й громадам у термомодернізації соціальних об’єктів – дитячих садочків, шкіл, лікарень… Будь ласка, використовуйте ці можливості та долучайтесь до співпраці!» – додав Міністр Олексій Чернишов.

Окремо очільник Мінрегіону зупинився на переліку змін, що відбулися у містобудівній сфері. Міністр Олексій Чернишов наголосив на необхідності затвердження низки нормативно- правових актів, аби завершити процес запровадження прозорої системи в сфері будівництва. Також зазначив, що цьогоріч планується оновити близько 30 будівельних норм (що становить майже третину чинних ДБН) та  розробити близько 130 національних стандартів. Окрім того, на платформі Мінрегіону розроблено концепцію проєкту закону, що має на меті спрощення процедури отримання дозволів на будівництво та прийняття об’єктів в експлуатацію. Паралельно посилюється відповідальність на етапі проведення експертизи проєкту на відповідність чинному законодавству, а також — персональна відповідальність усіх учасників процесу будівництва.

Нагадаємо, що під час виступу на Конгресі місцевих і регіональних влад у Хмельницькому під головуванням Президента України Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов наголосив, що реформа децентралізації має бути успішно завершена у найкоротші строки.

Підвищення енергоефективності будівель — один з пріоритетів діяльності Мінрегіону. На цьому наголосив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов під час презентації законопроекту «Про створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель». У заході взяли участь перший заступник Міністра Василь Лозинський, народний депутат Іван Юнаков, міжнародні партнери.

«Головна мета законопроекту — покращити регулювання у сфері енергоефективності. Також масштабна термомодернізація може напряму впливати на розмір “платіжки” українців. Адже завдяки заходам з енергоефективності у будівлях відбувається економія енергоресурсів, а, отже, напряму зменшується плата за опалення», — зазначив Олексій Чернишов.

Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов підкреслив також, що комплексний розвиток сфери енергоефективності може стати «одним із рушіїв економічного зростання країни». Водночас ухвалення цього проекту закону допоможе у досягненні цілей Європейського зеленого курсу

Вказаний законопроект розробили у Мінрегіоні спільно з міжнародними партнерами, народними депутатами та експертами з метою створення інституційних умов для масової термомодернізації будівель.

«У процесі вдосконалення енергетичної сертифікації будівель вдалось побудувати конструктивний діалог з багатьма зацікавленими сторонами та експертами, спільно з якими і розроблявся цей проект закону», — зазначив перший заступник Міністра розвитку громад та територій України Василь Лозинський.

Законопроектом передбачено внесення змін до Законів України «Про енергетичну ефективність будівель», «Про Фонд енергоефективності» та деяких інших законів, що спрямовані на:

• адаптацію механізму надання державної підтримки до потреб співвласників житлових будівель;

• створення можливості для поступової реалізації проектів глибокої термомодернізації (з впровадженням чітких критеріїв щодо результатів в частині показників енергетичної ефективності);

• введення системного підходу у формуванні та реалізації політики з підвищення енергоефективності будівель в Україні;

• широкомасштабне впровадження ефективних інструментів зі скорочення споживання енергії в громадських будівлях;

• створення джерела даних щодо кількості, характеристик та обсягів споживання будівель в Україні тощо.

Зазначимо, у наступні три дні, з 26 по 28 травня, на платформі Мінрегіону відбудуться онлайн-обговорення законопроекту з експертним середовищем.

Нагадаємо, раніше очільник Мінрегіону Олексій Чернишов зазначив, що Міністерство розвитку громад та територій планує наступного року вдвічі збільшити об’єм інвестицій в будівельну галузь. Це стане критерієм успішності реформ, які впроваджує Міністерство.

Чому введення окремих тарифів для різних обсягів споживання води із централізованого водопостачання є невідкладним кроком в рамках зеленої трансформації?

Із особистого. Вперше за кордоном в рамках проєкту екологічного розвитку Балаклави. 2003 рік. Лондон. Поселилися в індивідуальному будинку на околиці столиці. Родина доктора наук, заможні. 

Вранці господар будинку проводить мені інструктаж з прийняття душу: “відкрив кран-сполоснувся-вимкнув воду-намилився- увімкнув-2 хвилини-вилазь”. Здивувало — не те слово. 

Звичку поміркувати про життя 15-20 хвилин під душем важко вибити одразу. Мотивацію не відчув, словесне заохочення — не спрацювало. 

Наступного дня — на півдні Англії. Село. Хостел. Душ за жетонами. Коли намилений, оголений та, звичайно, роздратований біг купляти бракуючих жетонів, дізнався про стандарт. 3 хвилини — один жетон. 

Один жетон передбачав повноцінний душ. Не дивно, що Великобританії не було серед країн-мрій автора. 

Тоді я ще не розумів, що вони випередили нас в прогресі екологічної свідомості на десятки років. Але я жорстко відчув фінансовий примус до дії. Зміг помитися за 6 хвилин. Вперше в житті.

Кругообіг проблем води в Україні

Питання екології та енергоефективності — взаємопов’язані. Більше того, на думку автора, сфера енергоефективності незабаром зникне. Зникне як самостійний напрям. Як самоціль. 

Енергоефективність найближчі 30 років буде розглядатися як інструмент зеленої трансформації. 

Це підтверджується останніми прогнозами, що підвищення енергоефективності складиме 30% від усіх інструментів досягнення вуглецево-нейтральної економіки до 2050 року. 

Сфера централізованого водопостачання може стати найуспішнішою моделлю синергії тарифної політики, енергоефективності та екологічних вигод.

Масштаб проблем водної галузі яскраво видно із Національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні у 2019 році. Від 16 до 62% води втрачається. 

38% водопровідних та 41% каналізаційних мереж — старі та аварійні. Висновки та рекомендації, на жаль у стилі радянських часів. Посилити, поглибити, покращити… 

Ключова проблема — джерело інвестування. Інвестиції вимірюються мільйонами доларів на рік за наявних мільярдних проблем.

У 2012 році французи вчили Мінрегіон та Нацкомпослуг, як модернізувати галузь водопостачання. 

Квінтесенція всього навчання було у прислів’ї басейнових агрегацій Франції — за воду має платити вода. Ні мерія, ні держава, ні гранти міжнародних проєктів. Вода. Через тариф.

Якщо спрощено, 3 основних проблеми водопостачання — це якість, вартість та нестача води. Третя проблема, нестача води, зокрема вирішується стимулами населення до ресурсоощадної поведінки. 

Тут успіхів у держави не більше за попередні два виклики. Плакати, соціальні ролики про потребу економії води в найбіднішій країні Європи за запасами питної води на душу населення — вже вичерпали свій ефект.

Перша та друга проблеми — вирішуються інвестиціями в підготовку та поставку води. Модернізація насосних станцій, мереж, очисних споруд та станцій водопідготовки. 

Інвестицій бракує через мізерну інвестиційну складову в тарифі на воду. Заважає одне — популізм навколо всіх тарифів на комунальні послуги. 

Ми без вагань купуємо в магазині шестилітровий бутель за 30 грн, але готові перекривати трасу якщо з нас зажадають ті самі 30 грн за 1000 літрів із крану вдома. Ключова теза популістів — “аякже бідні?” 

Прикриваючись захистом вразливих верств населення, ми фактично вбили комунальну сферу за 30 років. Модель, що пропонується має задовольнити усіх: популістів та прагматиків.

Блочний тариф на централізоване водопостачання відповідає на всі 3 виклики. Ідея проста та не нова. Багато розрахунків, обґрунтувань було проведено Нацкомпослуг у 2012-2013 роках. 

Економічне підґрунтя — прогресивний тариф: споживаєш більше — платиш за вищим тарифом. Умовно, перший блок — до 2 кубів на місяц матиме “соціальний” тариф 15 грн за куб. Аналітичні дослідження Нацкомпослуг довели, що саме прошарок пенсіонерів-одинаків (16% населення України) споживають до 2 кубів на місяць. 

Цікаво, що ті самі дослідження доводили, що 16% абонентів централізованого водопостачання споживають лише 2,4% від всього населення. 

Уявіть — ми 30 років танцюємо навколо чутливості споживачів такого мізерного обсягу збуту і тому змушені 97% продавати із огляду на соціальну доступність тарифів. Наступний блок — від 2 до 6 — тариф 30 грн. 

Більш 6 кубів на місяць коштуватимуть по 50 грн за кубічний метр. Великі обсяги водоспоживання мають стати ознакою великих статків на ментальному рівні населення. 

Розміри тарифів — умовні, тому що економічно обгрунтований тариф завжди буде дуже різнитися від технологій, рельєфу, джерел водозабору, глибини водопідготовки та водоочищення стічних вод.

Ця модель дозволяє вразливим верствам населення отримувати послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за собівартістю, іноді — дешевше за економічно обгрунтований тариф. 

Середньозважений тариф між трьома блоками — матиме достатній рівень коштів для реалізації інвестиційних програм. Інвестиційний тягар в модернізацію галузі лягатиме на середній клас та заможні верстви населення, що споживатимуть воду у 2 та 3 блоках.

Ресурсоощадна соціальна політика — відповідь незаможним

Одним із бар’єрів масштабування процесу термомодернізації багатоповерхівок в Україні є блокуючі голоси субсидіантів. Вони не бачать економічної вигоди від утеплення, тому що сплачують 10% від реальної вартості опалення. Цю проблему важко вирішити щодо опалення. Але легко — для води.

Система субсидій на оплату комунальних послуг побудована на соціальних нормативах. Вона враховує кількість осіб та соціальну норму споживання. 

Якщо держава залишить все без змін — ця частка населення позбавиться потреби економити воду. Воду за яку на 90% сплатить бюджет, за блоками споживання для заможних. 

Логічно — надати сигнал щодо нової ресурсоощадної соціальної політики. Фізично це виглядає просто — в постанові Уряду про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування впроваджується поступове зменшення норми споживання води. 

Наскільки можна зменшувати без шкоди для комфорту та здоров’я — варто повчитися в європейських країнах.

До чого тут енергоефективність?

Енергоефективність — суттєва складова, що впливає на собівартість централізованого водопостачання та водовідведення. 30% собівартості води — це електроенергія. 

У середньому 40% насосних агрегатів потребують заміни. Якщо сюди додати вищезазначений рівень втрат води та стоків через аварійні мережі — економія в масштабах країни сягатиме мільярдів кВт*годин. 

Пам’ятаючи, що кожна четверта кВт*година виробляється з газу — це питання набуває рівня енергонезалежності держави.

Автор має стримані прогнози щодо скорочень водоспоживання серед населення. Основний потенціал цього вичерпано за останні 20 років через встановлення лічильників, сучасних змішувальних пристроїв, заміни сантехніки. 

Поведінка українців може надати додаткових 5~15% зменшення споживання під впливом “дорогих” тарифних блоків та за рахунок появи нової генерації споживачів із європейсько-орієнтованими еко-френдлі поглядами.

Основний ефект надасть масштаб енергомодернізації основних фондів на етапі забору, транспортування, постачання води та відведення каналізації. Тут очікуваний ефект скорочення втрат та витрат води, енергії сягатиме 20-40%. 

Звичайно цей масштаб забезпечуватиметься через інвестиційну складову 2-го та 3-го блоку водоспоживання. Вперше галузь отримує тотальну модернізацію перестрибнувши через “блок бідності”, який завжди був розмінною монетою під час чергових виборів.

Тобто, блочна тарифна система покликана виокремити прошарки населення, що візьмуть на себе економічну відповідальність за оновлення сфери водопостачання та водовідведення для майбутніх поколінь.

Блочні тарифи не зможуть подолати всіх хвороб галузі до 2050. Тільки у поєднанні із усіма іншими інструментами: довгострокові інвестиційні програми, що будуватимуться за результатами бенчмаркінгу якісних показників; RAB-тарифоутворення, що дозволить реінвестувати за результатами енергоефективних проєктів; повернення 100% підприємств під регулювання національним регулятором, що позбавить галузь політичних ризиків “заморожування” тарифів; агрегація водоканалів за басейновим принципом, як інструмент проведення єдиної екологічної та інвестиційної політики з пом’якшенням тарифу для малих громад.

Перелік не вичерпний. Ідей, моделей, механізмів із відповідними обгрунтуваннями більш ніж достатньо, щоб зустріти 2050 із якісної водою в кожній оселі. 

Питання існування держави

Останнім часом енергетичну незалежність розглядають в розрізі національної безпеки. Справедливо. Не справедливо позбавлена увагою вода. Ера нафти і газу — завершується. На зміну приходить ера води. 

Дисбаланс водних ресурсів між регіонами, посуха, погіршення кліматики, збільшення зрошувальних площ, як наслідок вимог ЄС до агропродукції. Все це — фактори ризику створення не пригодних для життя ареалів та спустошення цілих районів та міст.

Автор публікації прожив дитинство із 2 годинами на добу водопостачання в Севастополі. Сьогодні населення міста подвоїлося. Проблема загострюється. 

Вся цінність Криму може зникнути в один момент коли баланс буде остаточно порушено. Автор може безповоротно втратити малу батьківщину. Не бажаючі втратити велику — готовий боротися за втілення реальних інструментів.

P.S. Окрім регуляторної ролі, держава має сприяти фінансово. Екомодернізація сфери централізованого водопостачання та водовідведення матиме величезний ефект скорочення викидів СО2. З одного боку. 

Із іншого — багато заходів матимуть виключно екологічний ефект, що знівелює інвестиційну привабливість проєктів із використання кредитів міжнародних банків. 

Логічно було б запровадити державне співфінансування проєктів із Фонду декарбонізації. Залишилося небагато: нарешті створити фонд (тобто прийняти законопроєкти # 4346, 4347), запровадити блочні тарифи із інвестиційною складовою, що дозволить повністю екомодернізувати сферу водопостачання та водовідведення до 2050 року та увійти в масштабну кооперацію із громадами.

Нацкомісія з енергетики та тарифів на засіданні 26 травня ухвалила заборону на імпорт електроенергії з Білорусі та Російської Федерації до 1 жовтня 2021 року.

Про це відомо з запису засідання НКРЕКП.

Голова НКРЕКП Валерій Тарасюк наголосив на тому, що регулятор не є політичним органом, а відтак керується у своїх рішеннях виключно балансом інтересів держави, споживачів та ліцензіатів. 

“Ми також думаємо про споживачів, і що, теоретично, припинення імпорту як ринкового механізму може призводити до зловживань і маніпуляцій на ринку. А з технічної точки зору разом з “Укренерго” і Міненергетики ми дійшли думки, що маємо спільно моніторити стан підготовки до осінньо-зимового періоду, стан накопичення вугілля. 

І, як бачимо на прикладі цієї зими, то імпорт був необхідний”, – прокоментував він рішення Комісії.

Проте Тарасюк наголосив, що рішення НКРЕКП 26 травня не означає, що заборону не продовжать після 1 жовтня, проте на сьогодні регулятор готовий його ухвалити лише до початку осінньо-зимового періоду. А до того моменту разом з оператором та Міненерго здійснюватиметься спільний моніторинг.

Нагадуємо:

Нацкомісія з енергетики та тарифів 26 травня розгляне питання заборони імпорту електроенергії з Російської Федерації та Білорусі – 15 травня регулятор отримав повноваження обмежувати відповідну пропускну спроможність.

Раніше повідомлялося, що з 15 травня 2021 року набув чинності закон, згідно якому регулятор отримав повноваження обмежувати доступну пропускну спроможність у частині міждержавних перетинів між Україною та державами, які не є сторонами Енергетичного Співтовариства.

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
Опубліковано 20 травня 2021, о 17:10

Законопроектом пропонується врегулювати на законодавчому рівні окремі аспекти приєднання до газових мереж задля підвищення ефективності використання газової інфраструктури.

Проектом передбачається внести до Закону України «Про ринок природного газу» зміни, спрямовані на відміну законодавчо встановленого обов’язкового поділу приєднання на типи, зміну підходів з визначення плати за приєднання, унормування строків виконання заходів з приєднання, захист заявників від протиправних дій та бездіяльності з боку операторів газотранспортної або газорозподільної системи.

Проектом також пропонується внести зміни до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», якими впроваджується інструмент державного контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку.

Проект Закону зареєстровано за №4578-1.

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
Опубліковано 18 травня 2021, о 11:51

Учасники засідання круглого столу, що відбулося 17 травня, обговорили основні проблеми приєднання електроустановок замовників до електричних мереж, земельні питання, узгодження проектної документації на основі «єдиного вікна», нормативно-правові акти для створення спрощеної процедури приєднання і висловили свої пропозиції для успішної реалізації реформи.

Під час круглого столу розглянуто законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення приєднання до електричних мереж №5009, основна мета якого – спростити землевідведення під об’єкти електроенергетики для прискорення процедури приєднання до електричних мереж.

Голова Комітету Андрій Герус повідомив, що для роботи над законопроектом створено робочу групу на чолі з народним депутатом Анатолієм Костюхом. За його словами, зазначений проект пропонується ухвалити у першому читанні найближчим часом і доопрацювати його до другого читання, врахувавши усі поправки та пропозиції. Також він анонсував проведення подальшого обговорення законопроекту під час подібних заходів. Голова Комітету розповів про ТОП-5 операторів систем розподілу електричної енергії.

Член НКРЕКП Дмитро Коваленко окреслив комплекс заходів, що вживалися Регулятором протягом останніх років з метою спрощення та здешевлення приєднання споживачів до електричних мереж. Так, з прийняттям у 2017 році Закону України «Про ринок електричної енергії» змінилась парадигма всієї процедури надання послуг з приєднання до електромереж: був застосований ставковий метод розрахунку вартості приєднань об’єктів замовників до систем розподілу; розрахунок вартості послуг з приєднань об’єктів до системи передачі почали здійснювати за проектно-кошторисною документацією.

Участь у обговоренні взяли народні депутати, представники галузі, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Офісу простих рішень та результатів.

Питання термомодернізації та енергоефективності обговорили на панельній дискусії в рамках міжнародної конференції «Стратегічні напрямки розвитку сфери управління багатоквартирними будинками в Україні. Національна економічна стратегія до 2030 року».

Під час заходу Перший заступник Міністра розвитку громад та територій України Василь Лозинський окреслив основні завдання Мінрегіону у сфері забезпечення енергоефективності житлових будівель.

«Однією з функцій Мінрегіону в напрямку енергоефективності є оновлення галузевого законодавства. Міністерством вже розроблено та оприлюднено для громадського обговорення проєкт Закону України «Про створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель. Цей документ має усунути бар’єри та перешкоди на шляху до повної термомодернізації України, спростити процедуру та скоротити час реалізації таких проєктів», – зазначив Перший заступник Міністра.

Прийняття акта дозволить імплементувати нові ефективні механізми забезпечення енергетичної ефективності будівель, вдосконалити та виправити проблемні місця наявного законодавчого регулювання сфери забезпечення енергетичної ефективності.

Звіт за результатами проведення громадського обговорення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Мінрегіону.

Кадрове питання для галузі ЖКГ в Україні є нагальним – зокрема, йдеться про необхідність більш активного залучення молодих фахівців виробничих професій. Про це йшлося під час регіонального форуму «Забезпечення підприємств житлово-комунального господарства працівниками виробничих професій. Виклики та перспективи».

«Успішне функціонування сфери ЖКГ напряму залежить від кадрового забезпечення – від керівників до робітників виробничих професій. Сьогодні необхідно створити сприятливі умови на підприємствах галузі для залучення молодих фахівців та налагодження ефективної комунікації між зацікавленими сторонами: підприємствами, закладами освіти, випускниками професійно-технічних закладів та органами виконавчої влади. Збереження виробничих професій в галузі ЖКГ має стати пріоритетом держави», – зазначила заступник Міністра розвитку громад та територій Наталія Хоцянівська.

Відтак, у закладах професійно-технічної освіти України здійснюється підготовка кваліфікованих спеціалістів робітничих професій, однак вибір місця роботи молоді фахівці не завжди роблять на користь підприємств ЖКГ.

Серед негативних факторів наразі спостерігаються такі:

• плинність кадрів, зокрема, через відтік за кордон;
• неконкурентноспроможна заробітна плата;
• вік працівників – велика кількість працівників передпенсійного та пенсійного віку.

Мінрегіоном разом із Міносвіти намічено подальші кроки та окреслено маршрутну карту дій на короткострокову перспективу.

Довідково

Форум, організований Мінрегіоном, проходив 20-21 травня за участі представників Міносвіти, ОДА, КМДА, ВБО «Інституту місцевого розвитку», представників підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення, закладів професійно-технічної освіти, профільних асоціацій.