Що краще: субсидії чи зелена іпотека?

    Коли українці врешті позбудуться боргів та подолають замкнене коло енергетичної бідності?

    За інформацією, що була нещодавно опублікована Міністерством енергетики України, незважаючи на те, що третина домогосподарств України отримує субсидії, борги українців за житлово-комунальні послуги зростають. 

    За даними Державної служби статистики на кінець січня 2021 року, загальна сума боргів населення сягала 81 млрд грн, 85% з яких — заборгованість за спожиту енергію (тобто за газ, тепло, гарячу воду і електроенергію). 

    Саме час нагадати і про проблему енергетичної бідності і про замкнене коло: населення багато споживає енергії порівняно з іншими країнами, коштів, щоб запровадити енергоефективні заходи, багатьом не вистачає. 

    У результаті великі комунальні платежі утворюють заборгованість, яку більшість населення не здатне погасити через наднизькі доходи.

    На превеликий жаль, світовий досвід демонструє, що чим слабкішою є економіка держави, тим більше вона ризикує ослабнути через застосування субсидій для населення з метою покриття частини витрат за енергетичні ресурси. 

    Саме через це більш доцільним є впровадження програм соціальної підтримки та зелених фінансових інструментів для стимулювання енергоефективності. 

    Звичайно, певна частка субсидування буде існувати завжди, оскільки в кожній країні є відсоток населення, що не може собі дозволити в повній мірі оплачувати енергетичні потреби. 

    Коли Україну накриє європейська “хвиля реновацій”?

    Однак, програми економічного стимулювання для впровадження енергоефективності більше сприяють економічному розвитку, а впровадження субсидій, навпаки, погіршує економіку бідних країн іще більше.

    У Національній економічній стратегії до 2030 року, яка була затверджена 3 березня 2021 року Кабінетом Міністрів України, визначено головні кроки для розвитку різних галузей країни, де серед ключових принципів — декарбонізація економіки (підвищення енергоефективності, розвиток відновлюваних джерел енергії, розвиток економіки замкненого циклу та синхронізацію з ініціативою “Європейський Зелений Курс”).

    Водночас 27 січня 2021 року Уряд України затвердив постанову щодо “доступної іпотеки”: ставку за кредитами визначили в межах 7 % річних, що діятиме в межах програми “Доступних кредитів 5–7–9 %”. 

    Державна програма “Доступна іпотека” є пріоритетною для України, проте у ній не передбачено жодного пункту та критерію щодо сталості будівель та рівня енергоефективності. 

    Енергоефективні будівлі мають значно нижчий рівень споживання енергетичних ресурсів у порівнянні зі звичайними будівлями, і відповідно щомісячні витрати на утримання сталої та енергоефективної нерухомості є меншими і не створюють економічного навантаження на населення. 

    Тому задля досягнення умов Паризького договору, кліматичних та енергетичних цілей ЄС на 2030 рік та цілей Європейського Зеленого Курсу, принципово важливо спрямувати інвестиції на проекти та заходи, щодо забезпечення сталих умов життя для людей, збереження навколишнього середовища та підвищення енергоефективності, зокрема, у сфері нерухомості.

    Варто зазначити, що не лише регуляторне середовище Європейського союзу змінюється спрямовуючи всі сектори економіки на “зелений” курс, але і розвивається окремий фінансовий напрямок “зелених” інвестиційних інструментів. 

    Так, 12 липня 2020 року, набрало чинності Положення про таксономію (Regulation (EU) 2020/852 (Taxonomy) on the establishment of a framework to facilitate sustainable investment) — Таксономія EUT. Фактично, це є інструментом для сталого та екологічно-орієнтованого фінансування, який рекомендовано запровадити кожній країні. 

    Тож, одним із інструментів стимулювання енергоефективних заходів, та зменшення витрат на енергетичні ресурси може стати “Зелена іпотека”.

    Із запровадженням державної програми “Доступна іпотека”, є доцільним запровадити додатковий критерій для нерухомості для участі в програмі — критерій сталості/енергоефективності будівель, що мав би підтверджуватись відповідним сертифікатом рівня енергоспоживання та сталості. 

    Таким чином це створить стимулюючий провідний “зелений” фінансовий інструмент “зелена” іпотека (green mortgage), що вже впроваджений у багатьох європейських країнах. 

    Звичайно, багато хто може відповісти, що це лише ускладнить процедуру отримання іпотеки, створить додатковий бар’єр та підвищить бюрократизацію. Але ж ми прагнемо до сталого майбутнього, а не до без турботливого сьогодення. 

    Саме тому ми розпочали опитування широкого кола фахівців щодо “Необхідності інтеграції двох державних ініціатив: “Доступна іпотека” та “Зелений курс”, результати якого будуть оголошені під час однойменного круглого столу.